Екологічний проект "Захист первоцвітів Золочівщини"

Зміст

I. Вступ................................................................................................................. 1

II. Ознайомлення з первоцвітами....................................................................... 2

2.1                                                                                                                                                                                                                                                                                                         .  Білоцвіт.................................................................................................................... 2

2.2                                                                                                                                                                                                                                                                                                         .  Шафран .................................................................................................................... 3

2.3                                                                                                                                                                                                                                                                                                         .  Пролісок.................................................................................................................... 5

2.4                                                                                                                                                                                                                                                                                                          Підсніжник.................................................................................................................... 9

2.5                                                                                                                                                                                                                                                                                                          Фіалка.................................................................................................................. 11

2.6                                                                                                                                                                                                                                                                                                          Первоцвіт весняний................................................................................................... 13

III.  Вивчення стану продажу і купівлі первоцвітів......................................... 15

IV .Пошук шляхів розв’язання проблеми щодо збереження первоцвітів..... 16

4.1 Агітка........................................................................................................... 17

V. Опитування продавців................................................................................. 18

VI. Опитування покупців.................................................................................. 20

VII. Фотовиставка первоцвітів Золочівщини................................................... 22

VIII. Висновки................................................................................................... 23

Література......................................................................................................... 24

Вступ.

Первоцвітам не страшні ані сніг, ані злі морози – до всіляких примх природи ці ранні квіти добре пристосувались. Але є у них інший, набагато страшніший ворог, від якого важко врятуватись – це ми з вами. В Україні вже зникло майже 50 видів рослин. І цей процес триває... Дуже швидко з „лиця Землі” зникають усі види підсніжників та інших первоцвітів. Ще трішки і ми більше ніколи не зможемо милуватись їх красою, а наші діти та онуки будуть знати про них лише з книг та оповідей. За вікном ще панує зима, але про весняне тепло нам нагадують перші вісники пробудженої природи – первоцвіти. Та, на жаль, не встигли квіточки порадіти теплу сонячного проміння. Бо, ми, „дбайливі господарі”, та „шанувальники краси” вже встигли зірвати їх та прикрасити ними власні оселі. А через день викинути їх на смітник, через те, що зів’яли. Підсніжники, шафран - це все жертви людської зажерливості та бездумності. Заради грошей щороку знищуються тисячі цих видів рослин. Не зупиняє „торгівців красою” і те, що ці первоцвіти занесені до Червоної Книги, а деякі зовсім знаходяться на межі зникнення. Первоцвіти мають ще іншу назву – ефемероїди. Це слово грецького походження і в перекладі означає „швидкоплинний”, „скороминучий”. Таку назву вони отримали через те, що дуже швидко зацвітають. Первоцвіти ще восени готуються до весни, накопичуючи в своїх цибулинах запаси поживних речовин, щоб вчасно зустріти весну та порадувати нас своєю красою. Тому, зірвавши всього одну стеблину з трьома первоцвітами, ми знищуємо 45-60 насінин. А для того, щоб виросла, наприклад, доросла квітуча конвалія потрібно аж 7-8 років. Рідкісні рослини та первоцвіти охороняються Червоною Книгою та Законами України. Тому наша мета – привернути увагу людей до проблеми охорони та збереження ранньоквітучих рослин,  навчити їх відчувати, розуміти та оберігати цю надзвичайну красу,  розвивати почуття відповідального ставлення до природи, формувати екологічну культуру,  природоохоронні навички. Мета нашого проекту – соціологічне моніторингове дослідження проблеми торгівлі первоцвітами на базарі у місті, охорона рідкісних квітів та боротьба з їх незаконною торгівлею.

Ознайомлення з первоцвітами

Білоцвіт

Ботанічні характеристики

Оцвітина до 3 см завдовжки, широкодзвоникувата, з 6-роздільними білими 

листочками, з жовтою або зеленою плямою біля верхівки кожного з них. Головне призначення плями — показувати запилювачам шлях до нектару.

Основна нектароносна тканина міститься на дні квітки. Тичинки з білими нитками і яскраво-жовтими пиляками. Плід — м'ясиста коробочка. Білоцвіт зацвітає одним з перших — у березні, цвіте й у квітні.

Поширення

Росте по відкритих трав'янистих місцях, узліссях букових лісів, на вологих луках. Поширений у Закарпатті, на узліссях мішаних лісів у Львівській області, рідше трапляється в Карпатах і зовсім рідко в Розточчі-Опіллі.

Розмноження

Розмножується цибулинами і насінням.

Дуже влучні, а іноді дивні назви дають цим квітам люди: скорозріст, снігурка, проліска, сніжноцвіт. Англійці називають сніговою королевою, французи – снігопор. Ця багаторічна рослина живе тільки декілька місяців над землею: березень-червень, а пізніше ховається аж до наступної весни. Такі рослини називають ефемероїдами. Підсніжник після цвітіння утворює невеликі плоди, які містять насіння з м’ясистим придатком, що приваблює комах. І тоді разом з комахами насіння мандрує по лісі. Та не кожна насінина може прорости у нову чарівну квітку. Протягом 3-12 років насіння може знаходитися у спокої, а молоді рослини заквітують лише на 4-8 рік, якщо ніхто не згубить їх ще до цвітіння. Та і квітучим рослинам не краще, адже кожної весни може хтось спокуситися на їх красу.

 Легенда

Одна  зі  старовинних  легенд  розповідає, що в  той  час,  коли  перші  міфічні люди були вигнані з раю, ішов сніг, і Єва дуже змерзла. Щоб зігріти й подати надію на кращі часи, декілька ажурних сніжинок перетворилися  на  ніжні квіти  підсніжника -провісника тепла, символ сподівань на краще майбуття. Так вони і лишились у народі символом надії. 

                                         Шафран(крокус)

Головний первоцвіт з західної України – шафран (крокус) Гейфеля

Розділив Крокус свою долю з підсніжниками ї білоцвітом. Бо, як тільки земля частково звільняється від снігового покриву і з-під снігу з’являються фіолетові квіти, то прямують сюди діти і дорослі. Одні милуються цією красою, а іншій зривають квіти у великій кількості, топчуть покрив лісу, викопують з бульбоцибулинами. 

Ботанічні характеристики

Шафра́н Ге́йфеля (Крокус Гейфеля, Crocus heuffelianus Herb.) — багаторічна ранньовесняна рослина роду Шафран (Crocus L.) з дуже вкороченим стеблом, потовщеним біля основи у злегка сплющену кулясту бульбоцибулину. Квітки фіолетові іноді сніжно-білими квітками, з довгою тоненькою трубочкою і 6-пелюстковим відгином, розміщені на такому короткому квітконосі, що здається ніби вони стирчать із землі. У народі їх називають брандушками, маслянками або серенками

Поширення

Трапляється на гірських луках і галявинах на степових і кам'янистих схилах. . Територія розповсюдження — Карпати та Поділля (Тернопільська, Львівська, Хмельницька і частково Вінницька області). Цвіте зберезня до середини квітня. Як рідкісну рослину шафран Гейфеля занесено до Червоної книги України.

Розмноження

Розмножується цибулинами і насінням.

Легенда  

Відповідно до давньогрецької легенди шафран, як ще називають крокуси, виник, коли юнак на ймення Крокус змагався з вісником богів Олімпу Гермесом в метанні диска. Диск випадково потрапив у юнака і той загинув. На місці, де пролилась його кров, виросла ця прекрасна квітка.

    Існує ще одна версія цієї легенди, яка розповiдає, що якось, розважаючись на стадiонi, Меркурiй, бог мандрiв i торгiвлi, метнув диск так невдало, що потрапив у свого друга Крокуса. Той упав i помер. Нiщо не могло допомогти смертельно пораненому. Меркурiй був у вiдчаї i попросив богiв зберегти пам’ять про друга. З краплин кровi Крокуса виросли яскравi квiти, якi стали називати його іменем.

    За іншою легендою, Крокус був закоханий у німфу. Вони ніколи не розлучались. Це викликало заздрість богів і ті перетворили німфу на кущ, а юнака – у шафран.

 Пролісок

ВЕСНЯНІ ПЕРШІ КВІТИ - ЦЕ ПРОЛІСКИ БЛАКИТНІ. ВОНИ, ЯК ОЧІ В МАМИ, - І НІЖНІ, І ПРИВІТНІ.

Я – перша квіточка весни,

Я – пролісковий цвіт,

Я пережив зимові сни

І знов родивсь на світ.

У мене очі голубі,

Такі, як неба синь,

Росту між кленів, між дубів

Люблю і сонце й тінь.

Ботанічні характеристики

Проліска дволиста (Scilla bifolia L., Scilla nivalis Boiss.). Місцева назва — пролісок. Ефемероїда рослина родини лілійних (6-20 см заввишки) з підземною цибулиною, величиною як горіх ліщини. Стебло безлисте, циліндричне, голе, квітконосне. Рослина має два, рідко три прикореневих листки, що своїми піхвами обхоплюють стебло до середини її довжини. Листки широколінійні, жолобчасті, звужені до основи і закінчуються ковпачкоподібною верхівкою. Квітка правильна, роздільнопелюсткова. Оцвітина проста, віночкоподібна, складається з шести простертих блакитних пелюсток. Квітки зібрані по 2-10 у рідкі китиці. Квітконіжки спрямовані Вгору, звичайно вдвічі довші за квітку. Тичинок шість, маточка одна, стовпчик нитчастий, приймочка маленька, зав'язь верхня. Плід — чорна, тупотригранна коробочка.

Поширення

Проліска дволиста росте у листяних і мішаних лісах, по чагарниках. Тіньовитривала рослина. Цвіте у березні — квітні. Поширена у Лісостепу, рідше на Поліссі,на узліссях мішаних лісів у Львівській області

Розмноження

Розмножується цибулинами і насінням.

Легенда 1

У сиву давнину, коли ще не було ані зими, ані снігу, квіти цвіли круглий рік. В полях і садах, у лісах і горах — всюди майоріли вони, вкриваючи землю всіма барвами нашого дивосвіту.
Червоніли маки і троянди, біліли ромашки, айстри і хризантеми, голубіли фіалки, синьо проблискували крізь яру зелень волошки...
Якось із Півночі насунула велика світла хмара, і на землю посипався білий сніг.

Спочатку квіти зраділи, побачили, як з неба сіються білі пелюстки. Вони думали-гадали, що то хмара так розквітла і послала на землю свої квіти. Та коли сніг застелив поля і гори, ліси і сади, їм раптом стало холодно. Вони дуже змерзли і не знали, що робити далі. їхні пелюстки почали в'янути, а ніжні стебельця хилитися долі. І надумали квіти покинути землю, сповиту білим снігом, і йти у теплі краї.
— Куди ж ви? — обізвався до них Сніг.— 3 вами так гарно, ви такі пишні і вродливі.
— Холодно нам з тобою,— мовила горда Троянда.
— Мої пелюстки вже в'януть,— сказала ніжна Фіалка.
— Я зовсім промерзла,— зашепотіла Ромашка.
— Ми тут.усі загинемо,— хором гукнули квіти, і рушили у теплі краї. їм важко було йти снігом, і вони частину свого насіння залишили там, де квітли раніше.
Білий Пролісок забарився у лісі і навіть не помітив, куди пішли квіти. Так і залишився він між кущами і по лісових галявах. Сніг помітив його і зрадів:
— Тільки ти мене не залишив. Ти — найкращий з усіх квітів! Твої пелюстки будуть білі-білі і найчистіші у світі!
— Але мені холодно! Хоч би трішки тепла.
Сніг лежав і думав, що йому робити, аби ніжний Пролісок не загинув. Довго лежав Сніг і думав. Цілу зиму. А потім пожалів свого друга і сказав йому:
— Я відступлю трохи на північ, а ти цвіти і не забувай про мене. Нехай твої білі пелюстки встеляють землю, мій вірний брате.
І Сніг відійшов на північ. А коли пригріло сонечко, там, де він проходив, потекли ручаї, задзвеніли струмки. Прийшла на землю весна. Білий пролісок розгорнув свої ніжні пелюстки до проміння сонця.
Насіння, що його залишили квіти на снігу, торкнулося землі, проросло — і навкруги зацвіло знову.
Розплющила очі Фіалка, подивилась синьо навколо і побачила Пролісок, що білів на узліссі:
— Проліску-підсніжнику, хіба ти не замерз?
— Мене Сніг пожалів і відійшов на північ. Він подарував нам весну. Цвіти і не бійся, прикрашай нашу землю.
Розквітла Медунка, Ромашка, Троянда і пишні Айстри. Земля знову вкрилася червоними Маками.
Відтоді квіти знають: коли цвіте Пролісок — первоцвіт весняний, їм нічого боятися снігу. Він іде на північ, а на землю приходить весна. Квітами та травами закосичена.
Забіліє Первоцвіт — і ніхто вже снігу не боїться.

 Народні повіря: дівчата ж вірили: якщо на Благовіщення, йдучи по воду, котрась із них знайде квітку первоцвіту, то це знак того, що в цьому році вона неодмінно вийде заміж. Вважали також, що тому, хто знайде на Благовіщення пролісок, треба зірвати його та покласти за пазуху – на щастя. А тому, хто хоче бути вродливим, радили зірвати на Благовіщення пролісок, вкинути його в миску з холодною водою, вмитися нею.

Легенда 2

Синьоока проліска – українська дівчина Катерина
Давно то було. Тікала з турецької неволі українська дівчина Катерина. Блукала не один день, не два ... Непомірно довго тягнувся час самотнього голодного блукання серед чужих людей, голих степів, холодних вітрів, пекучого від холоду каміння. Тікала вона і знала, що в разі невдачі чекає її жахлива розправа за вбитого слугу, за отруєння відваром болиголову сторожу. 
Та невдовзі султан повернувся з походу і, дізнавшись про все, просто оскаженів. Викликав загін яничар і звелів живою чи мертвою повернути втікачку. Скільки днів тривала погоня, одному лише світлочолому місяцю відомо, який темними ночами освітлював дівчині дорогу.
Ось і степи залишились позаду. Із загону яничар залишились одиниці, а втікачки все не здоженуть. Яничари і самі давно вже повернули б назад, але, пам´ятаючи суворий наказ, продовжували погоню.
Незабаром виснажена дівчина дісталася рідних країв і в знемозі опустилася на землю під вітами лісу. Надворі стояли перші дні весни. В повітрі пливли терпкі запахи живиці та набубнявілих липких бруньок. На всі лади висвистували шпаки, зустрічаючи весну і радіючи теплу. Лежачи на купі сухого теплого листя, Катря плакала від щастя. Та раптом до неї долинули крики переслідувачів. Здавалось, що вони вже десь поряд, за сусідніми кущами. В дівчини від жаху холоне кров, туманиться в очах, серце ледь не вискочить з грудей. Розкинула Катруся в розпачі руки, обняла купку сухої вицвілої торішньої трави і у відчаї почала благати: “Ненько моя, земле! Не дай загинути! Не дозволь песиголовцям вернути в неволю! Краще розступися, земле, і навічно прийми мене в обійми! Миліша смерть на рідній батьківщині, ніж підневільне життя на чужині!” Почула матінка-земля те благання, враз голі кущі покрилися зеленим листям, зашепотіли в швидкому рості трави, а з небесної блакиті опустилися на галявину голубі сутінки й заховали втікачку.
З тих пір говорить легенда, там, де опустився на землю блакитний туман, заясніли на лісових галявинах, весняні квіти кольору вечірнього неба, нагадуючи нащадкам про хоробру українську дівчину Катерину, її незгасне прагнення до волі. І, назвали їх синооьокими пролісками.

 Підсніжник

  Плакала Снігуронька,

В лісі за зимою,

 Плакала зажурена

Ставши всім чужою.

Там, де йшла і плакала,

Гинули морози,

Виросли підсніжники -

Снігурчині сльози

Ботанічні характеристики

Підсні́жник звича́йний, підсніжник білосніжний (лат. Galanthus nivalis L., місцева назва козульки) — багаторічна цибулинна рослина. Назва роду походить від грецьких слів, які в перекладі означають «молочно-квітковий» (колір квітів цієї рослини нагадує молоко). Ранньою весною місцями в лісах утворює на ґрунті чудовий білий мереживний килим. Цвіте у березні — квітні. Дуже цінна декоративна рослина.

Поширення

Підсніжник звичайний зростає у листяних лісах і чагарниках в Карпатах та західних лісостепових районах, на узліссях мішаних лісів у Львівській області

Розмноження

Розмножується цибулинами і насінням. Цибулини отруйні.

Легенда

Латинська назва підсніжника - галантус - походить від грецьких слів "гала” - молоко і "антос” - квітка. Тому інколи його і називають "молочною квіткою”.
Існує легенда. Одного разу з коловерті морської піни з'явилась молода дівчина - Галатея. На березі на неї чекав стрункий і далекозорий юнак Ацис. Він був одягнений в сизо-зелені шати. Але замріяного юнака підстеріг горбатий циклоп Поліфем і розчавив його гранітною скелею.      З-під скелі раптово задзюрчало джерельце, утворилась річка, на смарагдових берегах якої зарясніли білі квіти.
Не дочекавшись коханого, Галатея пішла провідати названу матір. Посейдон, почувши, що в його царстві з'явилась невідома красуня, прийшов познайомитись з нею. Бог запропонував їй бути помічницею - володаркою кількох морів, проте Галатея відмовилась. Образився і розгнівався кучеряво-сивий Посейдон і вирішив помститися. На дівчину, яка купалась в морі, звалився страшний дев'ятий вал. Неначе кришталева ваза розбилась Галатея на дрібні віртуальні частинки, які розлетілись в різні куточки світу. Ті, що полетіли догори, утворили Молочний Шлях і далекі Галактики, а ті, що впали на землю, проросли підсніжниками - рослинами з білосніжними, як тіло Галатеї, квітами та сизо-зеленими листочками, неначе одяг  Ациса.
Легенда стверджує, що ті, хто їх зриває, і ті, хто їх дарує, а також ті, хто їх продає і купує, ніколи не будуть щасливими в коханні. Правда це чи ні? Не відомо.  

ФІАЛКА

Ботанічні характеристики

Фіа́лка (Viola) — рід квіткових рослин родини фіалкових,.

Більшість фіалок — маленькі багаторічні рослини, але деякі — однорічні, а деякі — невеликі кущі. Вони зазвичай мають серцеподібне листя і несиметричні квітки з чотирма віялоподібними пелюстками, дві на кожній стороні, і одну широку нижню пелюстку. Форма пелюсток визначає багато видів, наприклад, деякі фіалки мають «шпори» на кінці кожної пелюстки. Кольори квіток змінюються залежно від виду, багато з них фіолетові, як пропонує назва, деякі блакитні, деякі жовті, деяка білі або кремові, деякі — двокольорові, часто блакитний і жовтий. Розквіт часто рясний, і трапляється звичайно у весні або улітку.

Відома риса деяких фіалок — тонкий аромат їх квіток; разом з терпенами, головний компонент запаху — кетонна сполука іонон, який тимчасово робить рецептори носа нечутливими, ще перешкоджає подальшому відчуттю запаху квітки.

Поширення

Вони зазвичай ростуть у вологих і злегка затінених умовах

Розмноження

Розмножується  насінням.

 Легенда

Фіалка – символ смутку, смерті, але водночас емблема пробудження природи; девіз Афін; знак невинності, скромності, цноти, чистоти; беззахисності, відданості своєму коханому.
У греків фіалка вважалася квіткою смутку і смерті. Нею прибирали смертне ложе і могили молодих, дочасно померлих двічат. Символічне значення фіалки пов’язане із легендою про переслідування чарівної дочки Атласа богом сонця Аполлоном і передчасне перетворення на чудесну фіалку.

Фіалка була також емблемою пробудження природи і водночас девізом Афін, котрі Піндар оспівав як заквітчане фіалками місто, а скульптори й живописці зображували у вигляді жінки з вінком фіалок на голові.

Після греків фіалка ні в кого не користувалася такою любов’ю, як у давніх галлів, для яких вона була символом невинності, скромності і цноти, тому нею посипали шлюбне ложе.
Любов до фіалки перейшла до нащадків галлів – французів, у котрих під час поетичних змагань, які відбувались щорічно в Тулузі, однією з вищих нагород була золота фіалка.
У багатьох європейських народів фіалку вважали емблемою чистоти, беззахисності, відданості й вірності своєму коханому лицарю. Її неодноразово оспівували поети, зокрема, сучасник Людовіка XIV французький поет Демаре, посилаючи знаменитій засновниці літературних вечорів Жюлі де Рамбульє вінок із фіалок, змушує цю квітку говорити про себе ось що: “Не маючи честолюбності, я ховаюсь у траві, скромна своїм забарвленням, я скромна також і вибором місця; але якщо коли-небудь побачу себе на вашому чолі, то з найскромнішої квітки я стану найкращою”.

За народним сонником, фіалка приносить радість. Вона має здатність причаровувати. Для цього тому, кого хочуть причарувати, потрібно під час сну бризнути на повіки соком фіалки, а потім, коли він прокинеться, прийти і стати перед ним.

 Первоцвіт весняний

Ботанічні характеристики

Первоцві́т весняни́й (лат. Primula veris L.; Primula officinalis Hill.). Місцеві назви — баранці, жовтуха, миколайчики. Багаторічна трав'яниста рослина родини первоцвітних (5-30 см заввишки) з косим кореневищем, розеткою прикореневих листків і квітконосними стрілками.

Листки (5-20 см завдовжки) яйцеподібні або довгасто-місяцеподібні, тупі, зморшкуваті, з хвилястим зарубчасто-виїмчастим краєм, опушені або майже голі з вузькокрилатим черешком.

Суцвіття зонтикоподібне, однобічне, з обгорткою з лінійних листочків. Квітки правильні, зрослопелюсткові, на квітконіжках. Чашечка п'ятигранна, розсічена на п'ять трикутних зубців, після цвітіння здута. Віночок яскраво-жовтий, з довгою трубкою і п'ятизубчастим відгином. Тичинок п'ять, маточка одна з верхньою зав'яззю, одним стовпчиком (коротким або довгим у різних квітках) і головчастою приймочкою.

Поширення Росте первоцвіт у мішаних лісах, на галявинах, серед чагарників. Тіньовитривала рослина.

Цвіте у квітні — травні. Поширена у лісових і лісостепових районах, частіше на Правобережжі, а також у Криму.

Розмноження  Плід — яйцеподібна коробочка. Розмножується  насінням.

Легенда про первоцвіт
Одного разу, коли апостол Петро, якому було довірено ключі від царства небесного, стояв на чатах біля входу до раю, йому раптом доповіли, що хтось, скориставшись підробленими ключами, хоче проникнути туди без його дозволу. Вражений цією жахливою звісткою, апостол з переляку випустив з рук в'язку своїх золотих ключів, і вона, падаючи від зірки до зірки, полетіла на нашу землю.
Аби підхопити її, апостол квапливо послав навздогін ангела: та перш ніж ангел встиг виконати цей наказ, в'язка ключів упала на землю, глибоко увійшла в неї, і на тому місці виросла жовта, схожа на ключі апостола, квітка.
І хоча ангел і взяв ключі святого Петра, — свідчить легенда, але слабкі відбитки їхні залишились на землі й щороку з них виростають квіти, що відчиняють нам двері теплої погоди, до теплого літа...

ІІ. Вивчення стану продажу і купівлі первоцвітів.

1.     проведення рейдів на торгівельні майданчики;

2.     підрахувати кількість букетів первоцвітів;

3.     підрахувати кількість квіток у букеті

4.     статистична обробка

 Опитування продавців.

1)    Чи замислювалися ви над проблемою знищення первоцвітів?

а)     Так – 40%;

б)    Ні –  60%.

2)    Чи знаєте ви про адміністративну відповідальність?

а)     Так – 50%

б)    Ні –  50%

3)    Що спонукає вас продавати первоцвіти?

а)     Легкий заробіток грошей – 90%

б)    Бажання зробити приємне – 10%

Результати опитування.

Опитування покупців.

1. Що спонукає вас купляти первоцвіти?

а.     Доступні ціни –80% ;

б.     Покращити настрій –12%;

в.     Прикрасити оселю –10%

2. Чи замислювалися ви над проблемою знищення первоцвітів?

а.     Так – 30%;

б.     Ні –  70%.

1.     Чи знаєте ви про адміністративну відповідальність?

а.     Так – 40%

б.     Ні –  60%

Висновки

1.     Проведено аналіз стану продажу і купівлі первоцвітів.

2.     Виявлено:

·        Більшість населення не замислюється над проблемою знищення первоцвітів;

·        Не знає про адміністративну відповідальність;

3.     Встановили необхідність продовжувати проводити агітаційну  роботу серед населення.

4. Необхідно  охороняти  первоцвіти та проводити боротьбу з їх незаконною торгівлею.

Використана література

1.     Червона книга України

2.     Чопик В. І., Дудченко Л. Г.,  Краснова А. М., довідник «Дикорослі корисні рослини України»

3.     Доброчаева Д. Н., Ваверуха Б. В., В царстве флоры., К., «Наукова думка», 1982 г.

4.     Кияк Г. С., Рослинництво, К., «Вища школа», 1976 р.

5.     Давидов Анатолий. Знай, Люби, Береги. Научно-художественная книга, К., «Вэсэлка», 1989 г.

6.     Энциклопедия. Жизнь растений. т. 5, ч. 2, под ред. Тахтаджяна А. Л., М., «Просвещение», 1981 г.

7.     http://uk.wikipedia.org/.